Мета: підвести до розуміння змісту поняття «добро». Вчити встановлювати взаємозв'язки між поняттями «людина» і «добро». Збагачувати уявлення про вияви почуттів добра. Залучати до міркування щодо проблем «добра» і «зла», формувати поняття обов'язку за свої слова і вчинки. Розвивати емоційну сприйнятливість, вміння творити добро, зв'язне мовлення, уявлення, творче та логічне мислення. Виховувати почуття чуйності, доброти, ціннісні орієнтири, схильність безкорисливо робити добро.
Обладнання: макет сонечка, конверт з листом, квітка-семицвітка, ялинка, іграшки, ключик розрізаний на сім частин, скульптура Ангела, аудіозаписи, фломастери, площинні зображення Ангелів; фланелеграф.
I. Організація дітей
Ось дзвіночок пролунав
На заняття всіх зібрав
Дітки, в нас гостей багато,
Тож давайте їх вітати
Вітання:
Добрий день вам, люди добрі!
Раді вас у нас вітати,
Добра та щастя побажати!
II. Повідомлення теми заняття. Психологічне налаштування.
- Сьогодні я хочу присвятити наше заняття Добру. Зобразила я його у вигляді моделі Сонечка. У нього добрі очі, добра посмішка. Разом із
Сонечком ми будемо вчитися відчувати. Ось Сонечко покотилося розсіювати свої промінці. Воно поцілує вас промінчиком у щічку, залоскоче чубчика. Сонечко освітить, зігріє вас, і принесе багато-пребагато добра. Від цього ви стали усміхнені. Потріть долоні одна об одну, щоб відчути ще більше тепло. «Зліпіть уявну кульку з вашого тепла і добра і передайте її сусідові». Подаруйте щиру посмішку одне одному. Вона поведе вас дорогою тепла, добра і мудрих вчинків. Отже, Увага! Увага! Вирушає потяг до країни Доброти!
(Звучить мелодія «Голубий вагон»)
- В руках я тримаю листа, адресованого для дітей старшої групи «Троянда» від Цариці Доброти.
Добрий день, діти. Я – Цариця Доброти. Вітаю вас! Я знаю, що ви хочете здійснити подорож до Країни Доброти. Але я хочу попередити вас, що шлях до моєї країни буде нелегким. Щоб його подолати та отримати ключ від країни Доброти, необхідно виконати завдання , які є на цій чудовій квітці. За кожне завдання одержуватимете частину ключика. Чим швидше ви зберете з цих частин цілий ключик, тим швидше потрапите до чарівної країни Доброти. А там на вас чекає сюрприз. Щасливої вам дороги!
- Отож, вирушаємо.
Перша пелюстка
III. Складання абетки чарівних слів
- А як ви розумієте слово добро? (Добро – це гарний вчинок або корисна справа)
-А що таке доброта? (Доброта – це чутливе, дружнє ставлення до людей, тварин, птахів, рослин).
- Наведіть приклади доброго ставлення людей. (Люди вітаються, допомагають у біді, дарують квіти, вітають зі святом, допомагають старшим людям, молодшим, тваринам).
- Чи можна доторкнутись до добра?
- Чи можна його скуштувати?
- Чи можна його понюхати?
- Яким кольором ви б намалювали добро?
- Якщо добро зобразити у вигляді музики, яка це буде музика?
- Отже, добро – живе у душі людини. Його не можна торкнутися, посмакувати, понюхати. Добро можна тільки відчути. Це ласкаве, ніжне, добре ставлення. Це – готовність допомогти у скрутну хвилину. Це – любов до оточуючого світу. Це те, що допомагає нам радіти, любити, співчувати.
(Першу частину ключика діти одержали)
Друга пелюстка
IV. Мімічна гра «Добра і погана людина»
- Покажіть виразом обличчя злу людину. А тепер добру.
- Я пропоную вам намалювати портрет доброї і злої людини. Але малювати ми будемо не олівцями, а словами.
- То яка ж добра людина? (Чесна, ввічлива, скромна, щира, уважна, культурна, привітна, чемна, доброзичлива)
- А зла? (Хитра, нещира, підступна)
(Другу частину ключика одержали)
Третя пелюстка
V. Слуханняоповідання В. Сухомлинського «Добре слово»
Діти, назвіть будь-ласка ім'я письменника, оповідання якого спонукають нас робити добрі вчинки. (В.Сухомлинський). З якими оповіданнями ми вже знайомі? («Ледача подушка», «Сьома дочка», «Дуб під вікном», «Бабусин борщ»). Сьогодні я вам розповім ще одне оповідання В.Сухомлинського
В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
- Немає в мене ні меду, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.
- Що трапилося з Олею?
- Як родичі рятували дівчинку?
- Який дарунок принесла прабабуся Надія?
- Що повернуло дівчинку до життя?
- Чому вчить нас це оповідання? (бути уважними, турботливими до хворих, близьких, уміти співчувати)
- Як зробити добро? Можна втішити словом того, хто цього потребує,
можна допомагати ділом, добрими справами. Всяка допомога потрібна. Але добро, діти, саме тоді буде справжнім, коли воно робиться від щирого серця й за нього не очікують подяки чи винагороди. І навіть якщо ніхто не помітив вашого вчинку, ніхто не похвалив, не розчаровуйтесь, бо все бачить Господь. І він віддячить вам за все. Людина, яка безкорисливо робить добро, ніколи не буде вихвалятися. Вона отримує задоволення від того, що дає радість іншим.
- як про це сказав мудрець в одному з віршів?
(Розповідь дітьми вірша)
Сказав мудрець:
«Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара -
Людина починається з добра!
(Отримали третю частину ключика)
Четверта пелюстка
VI. Розкажіть прислів'я про добро.
vВід теплого слова і лід розмерзає.
vХто людям добра бажає, той собі має.
vЗа добро добром платять.
vДоброму скрізь добре.
vДобре діло, роби сміло.
vНе одяг красить людину, а добрі справи.
vДобре слово – квітка, а зле – колючка.
vРоби добро – воно дорожче золота.
vДобро, як сонечко світить.
vСвіт не без добрих людей.
vЗлість до добра не доводить.
vДобрі справи - від добрих людей.
vХочеш собі добра не роби нікому зла.
vДе є добрі люди, там біди не буде.
- Які ви знаєте казки, де добро перемагає зло? («Івасик-Телесик», «Коза-дереза», «Гуси-лебеді», «Білосніжка і семеро гномів», «Семеро козенят», «Червона шапочка»)
(Четверту пелюстку отримали)
П’ята пелюстка
VII. Фізхвилинка.
Встало вранці ясне сонце, зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися, за промінчики взялися.
Нумо дружно присідати, сонечко розвеселяти.
Встали – сіли! Встали – сіли!
Бачте, як розвеселили!
Стало сонце танцювати, нас до кола припрошати.
Нумо – разом. Нумо – всі! Потанцюємо усі!
(П'яту частину ключика отримали)
Шоста пелюстка
VIII. Створення дерева «Добрих справ».
- Яке дерево ви бачите у нас в групі? (Ялинку) (Чути голос: «Я ялиночка добрих справ!»
- А під нею розкинулись незвичайні іграшки. Що я тримаю в руках? (Сердечко). А яке свято до нас наближається? (День святого Валентина). Що дарують у цей день? (Валентинки). Так це свято святкують 14 лютого. В цей день говорять про любов, доброту, щирість. А добро тоді справжнє, коли воно робиться від щирого серця. Отже, ці іграшки-сердечка – це наші добрі справи. Я пропоную кожному взяти одну іграшку і назвати вашу добру справу, яку ви зробили або будете робити. Повісьте цю іграшку на ялинку.
(Кожна дитина вішає іграшку називаючи свою добру справу)
- Погляньте, ця ялинка збагатилась і вашими добрими справами.
(Шосту частину ключика отримали)
Сьома пелюстка
IX. Розповідь віршів про добро
Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить доброта від зросту!
Як людей полюбиш, пошануєш,
Силу для добра й душі відчуєш!
Доброта з роками не старіє
Доброта від холоду зігріє,
І якщо вона як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Зло нічого не дає крім зла,
Вмій прощати, як прощає мати.
Мудрість завжди доброю була,
За добро добром спіши віддати.
Коли ти будеш добрим, про тебе люди скажуть,
Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
В садочку і удома усім давно відомо,
Що добрих не народжують, а добрими стають!
- Назвіть правила доброти:
üДопомагайте слабким, маленьким, хворим, старшим, тим хто потрапив в біду;
üВибачайте помилки іншим;
üНе будьте жадібними;
üЖалійте інших;
üТворіть добро і пам’ятайте, що ми – люди!
- Ось ви і одержали останню частину ключика.
Підсумок заняття
- Подорож наша добігла кінця. Завдання царівни Доброти виконані. Шлях до країни доброти подолали, ключ – одержали. І ось хто на вас чекає. (Показ скульптури Ангела.)
- У кожної людини є Ангел-охоронець, який охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи, Ангел радіє, а якщо злі – плаче, сумує, втрачає свої сили. Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди допомагав. Нехай любов земна та доброта сердечна, завжди крокують з вами у житті!
Ось у вас на столах зображення ангелів. Пропоную вам їх домалювати та подарувати гостям.
Підготувала та провела
Вихователь старшої групи №2
Бугринець Г.М.
кв.категорія «Спеціаліст»
для курсантів ЗІППО
13.02.15р